Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Ох, друзья, сегодня расскажу вам историю, как я закупил кокаин и в итоге был выгнан из армии. И да, все это будет в моем любимом наркоманском комическом стиле, так что готовьтесь к громкому смеху и некоторым шокирующим моментам.
Ну что, начнем!
Ганджубас, мои дорогие, вы знаете, что это такое. Замечательная травка, которая может превратить нашу серую реальность в фантастическую сказку. Но я решил пойти дальше и попробовать что-то новенькое, что-то более эксклюзивное. Так что однажды, пыхая ганджубасом с моими друзьями, мы решили треснуться кокаином.
Нам нужна была хорошая закладка, качественный товар. И я был озабочен этим вопросом, потому что никто из нас, конечно же, никогда раньше не имел дела с такими делами. Но, как говорится, где есть воля, там и путь.
Я начал шарить в поисках подходящего поставщика. И только спустя несколько недель моего активного "исследования" я нашел его. Встречайте, повара по кличке "Бульбулятор"! Этот товарищ, как оказалось, уже давно работал в своей сфере и был знаком с самыми высокими кругами наркобизнеса. Большой мужик, с густой бородой и улыбкой, словно у упавшего ангела.
На первой нашей встрече "Бульбулятор" организовал мне небольшой прием, где я смог попробовать его кокаин. Мне пришлось сдержаться, чтобы не зарыться носом прямо в его руке, где он хранил свой незаконный груз. Чувство было просто потрясающее! Я чувствовал себя бессмертным, полным энергии и уверенности. Я все замечал, все понимал, словно я был богом. Но, конечно же, все это длилось недолго и скоро я уже тянулся к следующей дозе.
Так мы заключили сделку. Я должен был прийти к нему на скрытую встречу и забрать свою порцию кокаина. Через пару дней я уже торопливо бежал на назначенное место. "Бульбулятор" уже ждал меня, когда я прибежал в его скромную квартиру. Он улыбнулся мне и протянул пакетик с белым порошком. Ну что, я уже был на пике счастья, только представьте, у меня в руках была самая ценная, самая востребованная вещь в мире!
К сожалению, вся эта радость не продолжилась долго. На следующий день, когда я уже чувствовал себя "королем", меня вызвали в командование армии. Я чуть не треснулся от страха, потому что мне было ясно, что мои приключения с кокаином могут обернуться катастрофой.
Командующий смотрел на меня суровым взглядом, и мне сразу стало ясно, что он что-то знает. "Слушай, парень, я знаю, что ты занимаешься этим гадством, это опасно для тебя и для окружающих!" - крикнул он на меня.
Я стал отрицать все, шариться, но они уже знали. Знали, что я попробовал кокаин и что я связан с этим "Бульбулятором". Из-за одного глупого поступка я потерял все - свою службу, свою репутацию...
Меня выгнали из армии. Ужасная история, правда?
Так что, друзья, кто-то может считать наркотики "веселым" и "безобидным" делом, но это далеко не так. Они могут сломить тебя, сделать тебя беспомощным и потерять все, что у тебя есть. Помните это!
Итак, теперь я одинокий наркоман-комик, рассказывающий такие странные истории. И я, вот, один живой пример.